Історія кафедри конструювання верстатів, інструментів та машин бере свій початок з моменту створення Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (у 1960 році – Тернопільський загально-технічний факультет Львівського політехнічного інституту, згодом – Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту і Тернопільський приладобудівний інститут) як частина кафедри «Технологія металів, верстати та інструменти».

За наказом ректора Львівського політехнічного інституту № 76/од від 29 травня 1972 року відбулася реорганізація кафедри «Технологія машинобудування, вертати та інструменти» й утворено дві окремі кафедри – «Технологія машинобудування» і «Верстати та інструменти».
Завідувачем кафедри «Верстати та інструменти» було призначено доц. Дубиняка Степана Андрійовича. В цей період на кафедрі працювали Гевко Богдан Матвійович, Ткаченко Ігор Михайлович, Кривий Петро Дмитрович, Зиско Парфентій Кіндратович, Козловський Антон Антонович, Мокрицький Іван Дмитрович, Дубецький Іван Дмитрович, Зігмунт Петро Олексійович, Шпак Роман Іванович.







Навчально-лабораторна та матеріально-технічна база кафедри на той час складалась із лабораторій: металорізальних верстатів, теорії різання та інструментів, технології металів та металознавства і майстерень, які були розташовані у приміщеннях на вул. Островського, 38. Тогочасна база виробничо-технічних засобів не могла задовольнити тих вимог, які ставив перед кафедрою її перший завідувач Дубиняк С.А. Тому в 1973 році за сприяння директора філіалу Анатолія Григоровича Поліщука, Степан Андрійович розпочав роботу з будівництва лабораторного корпусу кафедри (корп. №4). У новому корпусі розмістились лабораторії: металорізального інструменту (В1); теорії різання (В2); основ наукової творчості (В3); основ взаємозамінності і метрології (В4) та зала курсового проєктування.
Усі працівники кафедри були неординарними людьми, відзначались оригінальністю, відмінним знанням своєї справи, мали певний життєвий досвід і досить великий запас енергії, ініціатив, бажання працювати. Це й забезпечило стрімке зростання кафедри у навчальному процесі та в науково-дослідній роботі, організації нових лабораторій, розширенні матеріально-технічної бази.
У 70-ті роки ХХ ст. професорсько-викладацький склад кафедри поповнили: Петровський Богдан Степанович, Летун Дмитро Михайлович, Нагорняк Степан Григорович, Бодрова Людмила Гордіївна, Шарик Мирослав Володимирович, Лушпак Володимир Йосипович, Хоміцький Ігор Ярославович, Рожук Степан Григорович, Кузьмін Микола Іванович, Назаревич Богдан Іванович.











80-90-ті роки ХХ ст. – час інтенсивного розвитку кафедри. У 1985 році С.А. Дубиняка призначили деканом механіко-технологічного факультету, а завідувачем кафедри став доцент Нагорняк Степан Григорович.
У період з 1985 по 1988 роки в оновлений колектив кафедри влилися науковці з інших наукових шкіл: Дзюба Василь Іванович, Данильченко Юрій Михайлович, Куцевич Арсен Васильович, Татарин Богдан Павлович, Рудник Андрій Григорович, Василюк Петро Михайлович, Луців Ігор Володимирович, Смук Зіновій Васильович, Пулька Чеслав Вікторович, Шинкарик Марія Миколаївна. Плеяда молодих ініціативних науковців, із педагогічним та інженерним досвідом, позитивно вплинула на підвищення рівня навчального процесу і внесла свіжий струмінь повітря у традиційну діяльність кафедри з інших науково-педагогічних шкіл.
Новий директор філіалу Шаблій Олег Миколайович реалізовуючи окреслений план розвитку удосконалив його структуру і було створено нові факультети й кафедри. Відповідно ряд викладачів були переведено на yовостворені кафедри:
- у 1988 році створено кафедру “Технологія і обладнання зварювального виробництва”, на яку перейшли кандидати технічних наук Татарин Богдан Павлович, Бодрова Людмила Гордіївна, Василюк Петро Михайлович, старші викладачі Смук Зиновій Васильович, Пулька Чеслав Вікторович;
- на нову кафедру “Автоматизація виробництва” переведено висококласних спеціалістів, кандидатів технічних наук Куцевича Арсена Васильовича, Рудника Андрія Григоровича, старшого викладача Рожука Степана Григоровича та асистента Лушпака Володимира Йосиповича.











З 1990 кафедру очолював доцент Ігор Володимирович Луців, який згодом став проректором з навчальної роботи та першим проректором університету.
У 90-ті роки на кафедру прийшли молоді перспективні викладачі: Зеленський Костянтин Васильович, Шанайда Володимир Васильович, Кушик Валерій Григорович, Гурей Ігор Володимирович, Скляров Руслан Анатолійович, Лещук Роман Ярославович, Зінь Мирослав Михайлович – люди, яким у майбутньому довелося брати на себе відповідальність за розвиток і продовження традицій нашої кафедри.







На кафедрі почала діяти аспірантура, в якій навчались: Скляров Руслан, Захаревич Оксана, Романець Арсен, Карпик Олександр, Мартинюк Віктор, Юхименко Геннадій, Чорний Руслан, Сливка Ігор, Петров Сергій, Назаревич Олег, а з 1996 року – почала функціонувати докторантура. Закінчив докторантуру та захистив докторську дисертацію доц. Данильченко Ю.М., підготували та захистили докторські дисертації доценти Луців І.В. та Гурей І.В.

Під керуванням завідувача кафедри, професора Луціва І.В. у 90-ті роки кафедра продовжила свій розвиток в напрямку осучаснення навчального процесу та його комп’ютеризації. У 1995 році, у зв’язку зі зміною профілю та поглибленням навчального процесу кафедра змінила свою стару назву “Верстати та інструменти” на “Верстатно-інструментальні системи автоматизованого виробництва”. За вектором комп’ютеризації створено цілий комплекс науковомістких нових дисциплін, таких як «Математичне моделювання інженерних задач», «Математичне моделювання верстатів та верстатних комплексів», «Теорія технічних систем», «Теорія автоматичного управління», «САПР верстатів та верстатних комплексів», «Надійність верстатів та верстатних комплексів». До навчального процесу залучали провідних учених України та досвідчених практиків, як, наприклад, професора Київського політехнічного інституту


До навчального процесу залучали провідних учених України та досвідчених практиків, як, наприклад, професора Київського політехнічного інституту Кузнєцова Юрія Миколайовича, технічного директора Тернопільського приладобудівного заводу “Сатурн” Навроцького Анатолія Миколайовича.
Оновлено і розширено матеріально-технічну базу кафедри, особливо лабораторії металорізальних верстатів, систем автоматизованого проектування і розрахунку (САПР) та проектування різального інструменту (ПРІ). На той час в лабораторіях ПРІ та САПР кафедри використовувалося відповідно 8 і 20 персональних комп’ютерів, графопобудовувач для виготовлення конструкторської документації, обчислювально-конструкторський комплекс на базі ЕОМ ЕС-СМ та інше тогочасне обладнання.


У 2003 році відбувся поділ кафедри на дві окремих: «Верстатно-інструментальні системи автоматизованого виробництва» (завідувач – професор Гурей Ігор Володимирович) та «Комп’ютерне проектування верстатів та машин» (завідувач – професор Луців Ігор Володимирович).

У 2007 році ці кафедри знов об‘єднали в одну під назвою «Конструювання верстатів, інструментів та машин», яку до 2019 року очолював професор Луців І.В. В цей період професорсько-викладацький склад кафедри поповнився молодими викладачами – випускниками кафедри: Волошиним Віталієм Несторовичем, Кобельником Володимиром Романовичем, Назаревичем Олегом Богдановичем, Гагалюком Андрієм Валерійовичем, Крупою Володимиром Васильовичем, Кашубою Назром Петровичем, Сеником Андрієм Антоновичем та Буховцем Валерієм Миколайовичем. Крім того, до кафедри приєднався керівник галузевої науково-дослідної лабораторії к.т.н., с.н.с., доц. Ярема Ігор Теодорович.









У серпні 2019 року завідувачем кафедри призначили доцента Кобельника Володимира Романовича.

За безпосередньої участі Володимира КОБЕЛЬНИКА на кафедрі створено центр автоматизованого проектування Solidworks, який оснащено сучасним ліцензованим програмним та комп’ютерним забезпеченням, проектором, 3D принтером. Завдяки цьому студенти мають змогу опанувати передові технології з проектування вузлів і деталей машин, що дає їм можливість у майбутньому стати висококваліфікованими спеціалістами у галузі машино- та верстатобудування.
У 2019 р., у зв’язку з реорганізацією кафедри будівельних конструкцій до професорсько-викладацького складу долучились доценти Пік Андрій Іванович, Ковбашин Василь Іванович, Балабан Степан Миколайович та Захарчук Олена Павлівна.




З липня 2023 року кафедру очолює випускник кафедри – доцент Крупа Володимир Васильович.

Володимир КРУПА продовжує роботу з удосконалення освітніх програм кафедри, а також забезпечив розширення центру Solidworks шляхом створення сучасної технологічної комп’ютеризованої аудиторії. Продовжує роботу із запровадження системи дуальної освіти на кафедрі.
Окремо хочеться відзначити, що ефективна робота кафедри була б неможливою без участі кваліфікованого навчально-допоміжного персоналу – лаборантів та інженерів. У різні роки на цих посадах працювали:
- Микола КУЗЬМІН
- Петро ЗІГМУНТ
- Анатолій ДНИКАЛО
- Юрій РАДКОВСЬКИЙ
- Віктор ЮЗВЯК
- Дмитро ГУЦАЛ
- Людмила КУЗЬМІНА
- Ольга КАРАВАНСЬКА
- Ольга КАБАНОВА
- Микола ШОПУК
- Галина БАЙСАРОВИЧ
- Леонід ЛИСЕНКО
- Мирослав ШАРИК
- Віктор ГРЕЧИЛО
- Ольга ФЕДІНА (БЕШ)
- Ігор ШЕМЧУК
- Ірина ПІСТУН (СОТНИК)
- Микола САВЧУК
- Зіновій МАКСИМЧАК
- Мирослав ЗІНЬ
- Олександр БУХОВЕЦЬ
- Ігор ЛУКОВСЬКИЙ
- Ірина ЛУЦІВ
- Руслан ЧОРНИЙ,
- Валерій БУХОВЕЦЬ
- Андрій СЕНИК
- Юрій ЛУКОВСЬКИЙ
- Галина ЖУК (КОЗБУР)
- Олена МУЛЬ
- Наталія ТРЕТЬЯКОВА
- Олег НАЗАРЕВИЧ
- Роман ЛЕЩУК
- Леся МАТВІЇВ
- Оксана ЮРЧИШИН,
- Андрій ЗАХАРІЙ
- Володимир КОБЕЛЬНИК
- Олег ШКВАРКО
- Андрій ГАГАЛЮК
- Вікторія ШИМАНСЬКА (ОНИСЬКІВ)
- Володимир КРУПА
- Марія ПАЛАМАР
Для багатьох цей досвід став стартом для подальшого зростання і здобутків на науково-педагогічній ниві, а інші знайшли себе в іншій професії. І багатьох уже з нами нема… та кожен із них зробив свій внесок у становлення й розвиток кафедри.

















Склад кафедри у різні періоди змінювався, проте незмінним залишається дух новаторства, творчих звершень та прагнення до нових знань!


2 ряд – Дзюба В.І., Лушпак В.Й., Лисенко Л.В., Кузьмін М.І., Дубецький І.Д., Василюк П.М., Назаревич Б.І.






За більш, ніж 50 років діяльності кафедра має незаперечні здобутки. Проте, нажаль, є непоправні втрати. Це невідворотні сутності нашого буття. Але живі думають про живе, планують нові справи і сподіваються на краще.
ДАЛІ БУДЕ!!!